Самопочуття українців в дзеркалі соціології.

Дослідження, проведене в лютому 2010 року Інститутом соціології НАНУ

Тема територіального розколу українського суспільства, який нібито зафіксували минулі президентські вибори, активно використовуэться новою опозицією, на ній продовжують спекулювати політики і мас-медіа. У цій ситуації перед новим президентом стоїть складне і дуже відповідальне завдання – укріпити єдність країни, гарантувати розвиток всіх регіонів України, стати лідером нації.

Перший крок до нової внутрішньої політики України – подолання стереотипу про те, що розкол України неминучий. Наступний крок – введення суспільного мораторію на політику, яка експлуатує принципи «свій-чужий» і «друг-ворог». Так, Україна різна, але в цьому – наша унікальність, а не слабкість. Так, українці голосують за різних кандидатів, але це не означає, що вони розділяють різні цінності. Як показало дослідження, проведене в лютому 2010 року Інститутом соціології НАНУ, карта ціннісних уподобань українців не збігається з картою електоральних симпатій.

На виборах люди голосували виходячи з особистих уподобань (швидше, антипатій) і в більшості випадків – за принципом «проти». Проте до системи цінностей цей вибір має вельми опосередковане відношення. Відмінності в цінностях ділять Україну інакше: не за лінією «Схід-Захід», а Захід з одного боку і Центр, Південь, Схід – з іншого.

Наприклад, відповіді на питання «Як Ви ставитесь до ідеї вступу України до союзу Росії і Білорусі?» розподілися таким чином:

• Швидше негативно: Захід (47,99%) – Центр (24,56), Південь (7,82%), Схід (7,66%).
• Швидше позитивно: Захід (21,55%) – Центр (48,94%), Південь (78,77%), Схід (82,18%).

Згідно з тією ж логікою розподілися відповіді і на питання «Як Ви ставитесь до вступу України до НАТО?»:

• Швидше негативно: Захід (24,71%) – Центр (53,09%), Південь (77,93%), Схід (79,50%)
• Швидше позитивно: Захід (31, 32%) – Центр (17,64%), Південь (6,70%), Схід (3,83%).

В той же час, варто відзначити, що саме на Заході зростає кількість тих, кому важко дати однозначну відповідь на питання про «проросійський» і «прозахідний» курс України. Так, на питання про вступ України до НАТО на Заході не змогли відповісти 43,97% (на Сході – лише 16,67%), на питання про приєднання України до Росії і Білорусі – 30,46% (на Сході – 10,15%). Отже, жителі Сходу, Центру і Півдня України більш мобілізовані довкола певного світоглядного вибору, ніж жителі Заходу. Ризикнемо передбачити, що розмивання «західної ідентичності» великою мірою є наслідком провальної політики «помаранчевої» влади (і, в першу чергу, президента Ющенка), яка намагалася виступати якраз від імені жителів цього регіону.

Соціологія показує, що п'ятирічка помаранчевої влади привела до консолідації українського суспільства «від зворотного». В українському суспільстві в цілому вже сформований певний консенсус відносно тих проблем, які зазвичай використовуються політиками як інструмент розколу. Цінності і норми країн Західної Європи близькі 20,3% респондентів, цінності східнослов'янських країн – 57,0%; проти союзу України, Росії і Білорусі, – 20,8%, за такий союз – 59,3%; не підтримують вступ України до НАТО 60,2%, підтримують – лише 14,1%.

Також примітно, що більшість мешканців кожного з регіонів не змогли відповісти на питання, які регіональні співтовариства здатні об'єднати (консолідувати) Україну:
Важко відповісти: Захід (52,44%), Центр (61,09%), Південь (66,76%), Схід (51,92%).

Таким чином, респонденти підтримали ідею про те, що жоден регіон не повинен нав'язувати власні цінності і норми останньому суспільству. Саме цим принципом і повинна керуватися нова влада. Сила України – в її культурному, мовному, етнічному різноманітті. Її єдність – у взаємній пошані регіонів.

Сьогодні, в умовах переформатування парламентської коаліції і створення нового уряду, політики продовжують вести поверхневу, а місцями – просто нерозумну дискусію про те, по якій дорозі повинна йти Україна – по проросійській або прозахідній. Правильна відповідь одна – по своїй українській дорозі, керуючись власною, а не нав'язаною ззовні стратегією розвитку.